отдать в залог кого-что

1. м

залог, закладҡа һалыу

2. м перен.

билге, нигеҙ

м; грам.

йүнәлеш

1) залог, закладка салу

2) перен. дәлил, ышаныч

несовер. - отдавать; совер. - отдать

1) (кого-л./что-л.; возвращать)

2) (кого-л./что-л.; уступать)

3) (кого-л./что-л.; во что-л.; отсылать)

- отдать в залог

- отдать в стирку

- отдать в школу

4) (кого-л./что-л.; посвящать, жертвовать)

5) (кого-л./что-л.; за что-л.; разг.; продавать)

6) (без доп.; об оружии)

7) (что-л.; во что-л.; под что-л.)

••

- отдавать отдать

отдать

1) віддавати, віддати, відступати, відступити кому що. -ать назад - повертати, повернути. -вать все свои силы, всё своё время чему - усі сили свої, увесь свій час віддавати чому, усі сили свої обертати (покладати) на що. -дать свою жизнь чему - своє життя віддати, присвятити чому, своє життя покласти на що. -дать богу душу - богу душу віддати. -ать долг, долги - віддати, повернути кому борг, повіддавати, повертати борги. Не - дать (долга) - (шутл.) віддати на жидівське пущення (на жидівського Петра). -вать деньги в долг, взаймы, на проценты - давати гроші в позику, на процент. Срв. Долг. -ать в-наём, в- наймы кому что - наймати, на(й)няти кому що. -дать на хранение, на продержание - дати на перехованку, на передерж(ув)ання. -дать под заклад - дати в (на) заставу, заставити що. - дать в залог (недвижимое имущество) - записати в заставу (нерухоме майно). -дать в дар (пожаловать) кому что - віджалувати, повінити кому що. Он -дал жене половину своего состояния - він віддав (відступив, повінив) жінці половину свого статку. -вать в наследство - поступати в спадок кому. -вать землю в аренду, на откуп - здавати (пускати) землю в посесію, в (на) оренду. -дать рукопись в печать - віддати рукопис до друку, пустити рукопис у друк. -дать приказ, повеление - дати наказ, наказати, звеліти, загадати. -ать поклон - віддавати, віддати поклін кому, (ответно) відклонитися кому. -дать честь, хвалу кому - віддати шану, хвалу кому. -дать долг природе - віддати належне натурі. -дать последний долг кому - останню шану кому віддати. -вать салют - ясу воздавати. -дать кому пальму первенства - віддати (признати) першенство кому. -дать кому справедливость - признати кому справедливість, визнати за ким справедливість. -даю это на вашу волю, на ваше усмотрение, на ваш выбор - даю це вам на волю (на вашу волю). -дать на чей суд - дати на чий суд. Не -вать себе отчёта в чём-л. - не здавати собі справи в чому, не тямити чого. Не -даю себе отчёта, что со мною происходит - сам себе не розбираю, що зо мною робиться (діється). Ни в чём не -вать себе отчёта - нічого не приймати до свідомости. -вать в школу - віддавати, записувати до школи кого. -дать в ученье - (від)дати в науку кого. -ать под суд - ставити, поставити на суд, віддавати, віддати до суду кого. -дать город на разрушение (разграбление) - пустити місто на руїну (на пограбування). -ать кого-л. в жертву, в добычу кому, чему - (по)давати, (по)дати, (по)пускати, (по)пустити кого на поталу кому, чому. -ать на посмеяние, на смех - подавати, подати на глум, на сміх кому кого, що. -ать на попечение кому кого - припоручати, припоручити кому кого, що. -дать руку дочери - заручити дочку. -ать дочь замуж - видавати, видати, (від)давати, (від)дати дочку заміж за кого, дружити, одружити дочку з ким. -дать в солдаты, в лакеи - віддати (завдати) в москалі, в льокаї. -дать в услужение, в наймы - (від)дати в службу, в найми, завдати на послуги кого, на(й)няти кого куди. -дать кого под власть (под иго) кому - піддати кого під кого, піддати кого під ярмо кому, піддати кого під чию кормигу. -дать кого, что во власть кому - віддати, попустити кого, що кому. [Не попустимо рідного краю ляхам];

2) (о вкусе, запахе) відгонити, дхнути, душити, безл. відгонитися. Вода -даёт гнилью - вода відгонить (дхне, душить) гнилизною. Его образы -дают чем-то екзотическим - його образи відгонять (дхнуть) чимсь екзотичним;

3) відбивати, відбити. Это ружьё сильно -даёт - ця рушниця дуже відбиває. Пушка -даёт (назад) - гармата відбиває (сідає). -дай назад - оступись! поступись!

4) (отражать звук) віддавати, віддати, відгукувати, відгукнути. Эхо -вало слова - луна відбивала слова;

5) мор. (о снасти) - попускати, попустити. -ать паруса - розпустити, розвинути вітрила. -дать якорь - (за)кинути якір (кітвицю), стати на якір. -дать корму - відвернути корму. -дать причал - віддати кінці, спустити з линов. -дай причал! - віддай кінці! спускай з линов!

6) віддавати, віддати, відлиг(ну)ти; полегшати. На дворе -дало немного - надворі трохи віддало, відлигло. Стужа -даёт - мороз меншає. Больному -дало - хорому полегшало. Отданный - відданий и т. д.

* * *

несов.; сов. - отд`ать

1) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти ( давать) дава́ти, да́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти

2) (несов.: иметь какой-л. привкус, припахивать) відго́нити, віддава́ти; тхну́ти

3) (об огнестрельном оружии, о механизме) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти

4) ( снасти) мор. віддава́ти, відда́ти; ( отпускать) попуска́ти, попусти́ти

5) (становиться слабее; отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти, віддава́ти, відда́ти; ( становиться легче) ле́гшати, поле́гшати

мейес төбө

1. предлог

с вин. п.

при указании предмета, места, лица и т.п., ниже которого направлено действие

аҫтына, төбөнә

2. предлог

с тв. п.

при указании условий, которые создаются для кого-чего-л.

аҫтында, -ында/-ендә

3. предлог

с тв. п.

при указании на то, в результате, вследствие чего совершается действие

аҫтында, -дан/-дән

4. предлог

с тв. п.

при указании условия особого обстоятельства совершения действия

аҫтында, менән, итеп

5. предлог

с тв. п.

при указании места, около которого находится кто-что-л.

янында, яҡынында, эргәһендә

6. предлог

с тв. п.

при указании на характерный признак чего-л.

-лы/-ле, булған

7. предлог

с тв. п.

при разъяснении смысла чего-л.

-дан/-дән, аҫтында

8. предлог

с вин. п.

при обозначении состояния, положения, в которое ставят кого-что-л.

аҫтына, -ға/-гә

9. предлог

с вин. п.

при указании места, в непосредственную близость которого направляется кто-что-л.

алдынан, -ға/-гә табан (яҡын, ҡаршы)

10. предлог

с вин. п.

при указании на время, которое непосредственно предшествует чему-л.

алдынан, -ға/-гә табан (яҡын, ҡаршы)

11. предлог

с вин. п.

при приблизительном указании на возраст, количество

самаһы, тирәһе, -ға/-гә яҡын

12. предлог

с вин. п.

при указании на звуки, сопровождающие действие, состояние

аҫтында, -ға/-гә ҡушылып

13. предлог

с вин. п.

при указании на назначение предмета

-ға/-гә тигән, өсөн

14. предлог

с вин. п.

при указании на сходство, подобие

-ға/-гә оҡшатып, -на/-нә (тура) килтереп

15. предлог

с тв. п.

при указании лица, предмета, места, ниже которого находится кто-что-л.

аҫтында, төбөндә, аҫтынан

1. что за что ыкIыбы ыщэн, ыкIыбы дэлъхьан

заложить руки за спину Iэхэр ыкIыбы ыщэн

2. что чем (загромоздить) тизы шIын

заложить стол книгами тхылъхэр столым тизы шIын

3. что (начать постройку) шIыным фежьэн

заложить школу еджэпIэ шIыным фежьэн

4. что (отметить закладкой) дэлъхьанышъ гъэнэфэн

5. кого-что (запрячь) кIэшIэн

заложить лошадей шыхэр кIэшIэн

6. что (отдать в залог) шэсы гъэтIылъын

заложить часы сыхьатыр шэсэу гъэтIылъын

7. безл. разг. кудэн

нос заложило пэр кудагъэ

1. сов. что

ҡуйыу, һалыу

2. сов. перен.

дать начало чему-л.

нигеҙ һалыныу (һалыу)

3. сов. что; разг.

засунуть

һалыу, тығып (һалып) ҡуйыу, тығыу

4. сов. что

һалыу

5. сов. что

отметить нужное место

билдәләү, билдә һалыу

6. сов. что

заполнить пустое пространство

көпләү, бөтәштереү, ҡаплау

7. сов.

положить основание чему-л.

нигеҙ һалыу

8. сов. безл.; разг.

тоноу, ҡыҫыу

9. сов.

кого-что

запрячь

егеү

10. сов. что

отдать в залог

залогка һалыу

1) (кого-л./что-л.; возвращать)

2) (кого-л./что-л.; уступать)

3) (кого-л./что-л.; во что-л.; отсылать)

- отдавать в залог

- отдавать в стирку

- отдавать в школу

4) (кого-л./что-л.; посвящать, жертвовать)

5) (кого-л./что-л.; за что-л.; разг.; продавать)

6) (без доп.; об оружии)

7) (что-л., во что-л.; под что-л.)

••

- отдавать на поругание

- отдавать на посмеяние

- отдавать предпочтение

- отдавать справедливость

- отдавать замуж

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)